Creation of your life

/stories of everyday life/

Страницы

Главная страница

неділя, 13 березня 2011 р.

Археологія почуттів_початок.

Археологія почуттів_початок.

Опубліковано Unknown о 05:34

Немає коментарів:

Дописати коментар

Новіша публікація Старіша публікація Головна сторінка

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)

Про мене

Unknown

Дивитися мій повний профіль

Шукати в цьому блозі

Загальна кількість переглядів сторінки

Прихильники

Мітки

Київ (5) culture (4) art (3) #Євромайдан (2) theatre (2) Сучасна українська література (2) Україна життя незалежність (2) життя (2) мистецтво (2) повседневность (2) процесс (2) театр (2) "aura" (1) Fozzy (1) Kyiv (1) [УМЕТЬ СТРЕЛЯТЬ] (1) dialogue (1) imagine (1) moleskine (1) photo (1) postmodern (1) sociology of literature (1) theatre of the Oppressed (1) transformation (1) Декамерон (1) Дмиттро Захоженко (1) Новий драматичний театр на Печерську (1) Одесса (1) Орловский Андрей (1) Прем'єра (1) С. Жадан (1) ТНМК (1) Умберто Еко (1) Харків (1) аналітичне (1) вежа (1) вигадане (1) влада (1) ворог (1) враження року (1) дійсне (1) зимове (1) майбутнє (1) музика (1) очікування (1) політика (1) поэт (1) регіональні ідентичності (1) режисерський дебют (1) рецензия (1) рік (1) свобода (1) современная литература (1) список дел (1) сподівання (1) спостереження (1) театр для діалогу (1) тривання (1) українські письменники (1) інтелектуали (1)

Actual lyrics

It Is The Way You Name Your Ship

You know
It's time for a change
But how
And where do you start?

When bitching
And moaning
And frowning
And groaning
And loathing
And throwing
Has torn you apart

It has torn you apart
From deep within
Left no vigorous cell
Even in Eden you seek knothole to hell

Oh hey (Hey)
Ho (Ho)
Captain Crooked Grin
Tell me where you trying to go

You taught your parrot to stutter
Now you repeat his old chatter
But it is the way you name your ship
That's the way it's going to row
Oh
It's the way you name your ship
That's the way it's going to row

Now in the beginning there was a word
In the end there is no end
People don't live or die
People just fade in and out of the fog
We come to comprehend

And now all alone with your crooked grin
How you plan staying afloat
Even the boatsman grab Bible
And split from the boat

Oh hey (Hey)
Ho (Ho)
Captain Crooked Grin
Tell us where you trying to go

You taught your parrot to stutter
Now you believe his old chatter
But it is the way you name your ship
That's the way it's going to row

It's the way you name your ship
That's the way it's going to row

Row

You taught your parrot to stutter
Now you're slave to his chatter
But it is the way you name your ship
That's the way it's going to row
Oh
It's the way you name your ship
That's the way it's going to row
Oh
It's the way you name your ship
That's exactly how it's going to

Photo by Khomenko Kris

Photo by Khomenko Kris

Kyiv, autumn 2015

Creation/Art/Life

Unknown

Дивитися мій повний профіль

Архів блогу

► 2017 (1)
- ► листопада (1)

► 2016 (4)
- ► грудня (1)
- ► серпня (1)
- ► березня (1)
- ► лютого (1)

► 2015 (1)
- ► січня (1)

► 2014 (4)
- ► жовтня (1)
- ► лютого (1)
- ► січня (2)

► 2013 (4)
- ► грудня (2)
- ► листопада (2)

► 2012 (1)
- ► жовтня (1)

▼ 2011 (10)
- ► листопада (2)
- ► жовтня (1)
- ► вересня (1)
- ► серпня (2)
- ► липня (1)
- ► травня (1)
- ▼ березня (1)
  - Археологія почуттів_початок.
- ► лютого (1)

► 2010 (3)
- ► травня (1)
- ► квітня (2)

Тема "Венеціанське вікно". На платформі Blogger.