Статьи — ART UKRAINE

Статьи — ART UKRAINE - викликаючи бога революції.

РЕВОЛЮЦІЙНА КУХНЯ

…Якщо ви вагаєтесь, чи варто вночі ходити на Майдан, а вдень є робота/плани/навчання/обовязки, то останнє моя особиста думка – ходіть, особливо вночі, коли залишається менше людей – воно того варто. Нічний Майдан надихає і заряджає вірою у власні сили, він не страшний і привітний. Люди палять вогнище, гріються біля діжок з полум’ям революції, привітні дівчата роздають чай-печиво-всякі шняжки, спати/грітись/заряджати мобільні пристрої можна в Будинку Профспілок, там само роздають і збирають теплі речі для «страждущіх» і готують їжу на «польовій кухні». Якщо в душі є місце подвигу – хоча б невеличкому – там завжди потрібні умілі ручки і дбайливі сильні руки волонтерів для різноманітних завдань. І, оскільки кількість змерзлих і голодних людей на майдані чималенька, допомога потрібна цілодобово. Вчора я після 5 годин на кухні (після свого стандартного робочого дня) зрозуміла – ця діяльність настільки заряджає, що не відчуваєш втоми – ні фізично, не моральної. Обмеженість своїх фізичних сил відчула лише тоді, коли поверталась додому о 4й ранку. Ні, я не жалкую про понівечений манікюр і невиспаність перед 1 парою. Так, я знаю, що те, що я роблю – капля в морі. Чому я зараз не на Майдані? Бо хтось має написати цей текст і повісити його в Інтернеті. Вночі Майдан скидається на стоянку якогось давнього племені в степу – всі діжки з вогнем, пісні, вигуки, охорона… Тільки звуки мобільних пристроїв і спалахи камер нагадують про епоху, в якій живемо. І розуміння, що е плем’я молодих українців дуже сильне і сміливе по суті своїй. Хочеться сказати «непереможне», але в цьому ще не впевнена. Коли виходила з кухні йти додому, мене кілька раз спитали, чи є мені куди йти і запропонували свою допомогу абсолютно незнайомі люди. Піднімаючись Інститутською, прийшло ще одне усвідомлення – революційний Київ спокійніший за Київ звичайний. Середмістя порожнє і тихе, місто спить полохливим революційним сном. Інститутська живе своїм життям. З одного боку вулиці хлопці з Банкової, що блокують Кабмін, облаштували собі стоянку, з іншої – автобуси внутрішніх військ, в яких мирно сплять захисники Батьківщини, яким завтра можуть дати наказ полювати на перших. Все це охороняють химери з того самого будинку. Мабуть, о 4.00 ранку місто заслуговує спокою і нейтралітету. Повернувшись додому, відчула, як шкіра на руках пече від лимонного соку (нереальна кількість цитринок для чаю для революціонерів, сотні стаканчиків, печиво, мандарини, змерзлі волонтери, що розносили чай на Майдані – все пливло перед очима) і майже не відчувала фізичної втоми – тільки відповідальність, що л 8.00 треба йти на роботу. Ранок усвідомлено почався в швидкісному трамваї,що йде на Відрадний. Але там вже зовсім інший Київ та інша боротьба.